Нежной подруге осени, говорю, что скучаю я очень...Отдыхаю, она шепчет своим мне приятным голосом. Нежно-ласково ветром раскинет под музыку волосы. Разбросает, затем аккуратно уложит их снова...Я люблю..., забываюсь..., растворяюсь в ее необычно-загадочных сказках...
- Спроси меня о чем-то...
- Зачем..? Разве нужны слова, когда мелодия дня звучит так отчетливо, слышишь?
- Я не умею так прислушиваться к ветру, он для меня всегда был непонятен...
- Ты просто смотри, как доверяет ему птица. И теперь послушай, он приносит нотки покоя...
Листва поднималась и также умеренно ложилась на землю. Ветер заигрывал, но не вторгался сегодня, как бы подчиняясь настроению сердца...
- Ты будешь учить меня танцу?
- Я думала, что это будет...
- Молчи, именно здесь и именно сейчас...Я чувствую, что сейчас получится...
- Тебе говорили, что ты странный?
- Странный? Нет, я просто ухожу, когда уходит Он. Он как доверчивый ребенок, когда Ему больно, я ошущаю боль...Но, иногда Он агрессивен, потому что задета правда... Когда же Он становится ураганом, тогда я также не могу Его понять...
- Ты о ветре?
- О ветре? Да, он приходит, как ветер...
Он взял ее за руку...
- Научи меня танцу. Ведь ты вся, как танец...
- Научи меня слушать ветер, ты ведь весь, как ветер...
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 8188 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n